Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region/Програма
Чого очікувати від програми?
Програма конференції включатиме:
- Четвер, 8 жовтня: факультативні супутні заходи з 16:00, після яких — вітальна вечеря
- П'ятниця, 9 жовтня: повний день сесій, після яких — спільна вечеря
- Субота, 10 жовтня: сесії до 14:00, після яких — обід
Учасники та учасниці можуть очікувати на:
- Презентації досліджень та проєктів, пов'язаних із Вікімедіа (як усні презентції та постери)
- Воркшопи та практичні сесії
- Дискусійні панелі
- Інтерактивні сесії для нетворкінгу та брейншторму
Більше інформації про програму опублікуємо незабаром!
Тематичні напрями
Ми прагнемо створити широку програму, що охоплює багато галузей і дисциплін. Ми підготували орієнтовні тематичні напрямки, але остаточна версія програми залежатиме від поданих заявок. Серед тем:
- Якість, повнота та достовірність інформації у проєктах Вікімедіа. Включає дослідження, що аналізують якість і охоплення статей Вікіпедії, упередженість контенту, прогалини у знаннях, джерела, надійність та процеси верифікації.
- Освіта та вища освіта. Розгляд Вікімедіа як ресурсу для відкритої освіти: освітні ініціативи, пов'язані з Вікімедіа, у школах, бібліотеках та закладах вищої освіти, робота зі студентами. Вікіпедія як інструмент розвитку цифрової грамотності.
- GLAM (БоГеМА) і культурна спадщина. Дослідження, пов'язані з культурними інституціями, проєкти Вікімедіа як платформи для збереження та документування культурної спадщини. Колекції як дані.
- Медіа та інформаційна екосистема, дезінформація. Взаємодія між проєктами Вікімедіа та ширшою екосистемою (відкритих) знань, зокрема: взаємодія Вікіпедії з традиційними медіа та іншими онлайн-платформами; розуміння впливу ШІ на Вікімедіа та ролі Вікімедіа у розвитку ШІ; вплив Вікіпедії на формування громадської думки та медіаграмотність; зусилля з протидії дезінформації.
- Спільнотні моделі створення знань. Дослідження динаміки спільнот, участі та прийняття рішень; стратегії залучення нових дописувачів і поєднання досліджень зі спільнотами; розуміння активності, мотивацій, моделей залучення, стимулів і потреб редакторів, читачів та розробників проєктів Вікімедіа; простір для людей, щоб представити свій проєкт, на основі практики, не обов'язково зосереджений на дослідженнях.
- Технічні інновації та інструменти. Нові технології та ініціативи для розширення контенту, підвищення якості, рівності, різноманітності та участі в проєктах Вікімедіа. Використання ботів, алгоритмів і методів краудсорсингу для курування контенту, пошуку джерел або верифікації контенту та структурованих даних. // Інструменти для автоматичного створення та курування контенту.
- Відкриті дані, відкрита інфраструктура, відкрита наука. Будь-які інші проєкти, пов'язані з відкритою наукою та демократизацією знань.
- Інше. Якщо ваша заявка не вписується у вищезазначені категорії, будь ласка, подайте її у цій категорії.
Запрошені спікери:
Д-р Ана Славець
Приморський університет, Словенія
Д-р Ана Славець — доцентка Факультету математики, природничих наук та інформаційних технологій і наукова співробітниця InnoRenew CoE при Інституті Андрея Марушича; обидві установи входять до Приморського університету в Копері (Словенія). Вона також очолює новостворений Відділ відкритої науки при Університетській бібліотеці. Її робота зосереджена на застосуванні статистики в дослідженнях сталого будівництва та на управлінні дослідницькими даними; вона має значний інтерес до обміну знаннями та співпраці. Наразі вона є президенткою Словенської спільноти відкритої науки (SSOZ).
Д-р Цезари Росінський
Інститут літературних досліджень Польської академії наук, Польща
Цезари Росінський — літературознавець, документаліст і фахівець із даних у Відділі поточної бібліографії та Центрі цифрової гуманітаристики Інституту літературних досліджень Польської академії наук. Він є співавтором Польської літературної бібліографії і працює на перетині літературознавства, програмування мовою Python, архітектури інформації та опрацювання гуманітарних даних.
Його зацікавлення охоплюють зв’язки між простором і літературою, Linked Open Data, графи знань і мережеві моделі опису культури. У своїй діяльності він поєднує академічну цифрову гуманітаристику з рухом Wikimedia, зокрема у сфері використання Wikidata та відкритих інфраструктур знання для досліджень і документування культури. Він бере участь у національних і міжнародних дослідницьких та інфраструктурних проєктах. Є редактором Forum Poetyki / Forum of Poetics.
Д-р Клаудія Сербанута
Користувацька група «Вікімедійці Румунії та Молдови»
Клаудія Сербанута — дослідниця та практикиня, яка працює на перетині бібліотечно-інформаційних наук, відкритого знання та розвитку демократичних спільнот. Вона має ступінь PhD з бібліотечно-інформаційних наук Іллінойського університету в Урбана-Шампейн і обіймає посаду постдокторської дослідниці в проєкті EcoJust в Університеті Лучіана Блаґи в Сібіу. У 2014–2016 роках вона була тимчасовою директоркою Національної бібліотеки Румунії, де очолювала ініціативи, спрямовані на розширення публічного доступу до інформації та модернізацію бібліотечних послуг. Наразі вона є президенткою Асоціації «Спільноти майбутнього» та бере активну участь у Користувацькій групі «Вікімедійці Румунії та Молдови». Вона є дослідницею в Дослідницькому інституті Фегераша та членкинею Групи спеціальних інтересів з історії бібліотек Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), долучаючись до міжнародних дискусій про еволюцію бібліотек та інфраструктур знання. Її дослідження стосуються контролю над інформацією, цензури та ролі публічних бібліотек у зміцненні демократичної стійкості, рівного доступу до знань і відчуття приналежності до спільноти.
Д-р габ. Ганна Шрайбер
Кафедра ЮНЕСКО з нематеріальної культурної спадщини в публічному та глобальному врядуванні при Варшавському університеті
Д-р Ганна Шрайбер — міждисциплінарна дослідниця та керівниця кафедри ЮНЕСКО з нематеріальної спадщини при Варшавському університеті, яка працює на перетині досліджень, інституційної практики та соціальної дії. Як голова Варшавської команди з нематеріальної спадщини (Warsaw Intangible Heritage Team) вона зосереджується на процесах співспадщини, співтворення знань і на взаємозв'язку між спадщиною та міським простором. Свою співпрацю з рухом Вікімедіа вона розглядає з позиції «людини ззовні», зацікавленої в діалозі та спільній розробці інструментів, які підвищили б помітність практик і досвідів, що досі мали обмежену присутність у локальному просторі знання. Докладніше: ichgovernance.com.
Д-р Лозана Росенова
TIB — Інформаційний центр науки й техніки імені Лейбніца
Д-р Лозана Росенова — дипломована цифрова дизайнерка з практичним і дослідницьким досвідом у розробленні концепцій, управлінні та реалізації проєктів у сферах культурної спадщини, цифрового збереження, мультимедійного видавництва та інфраструктур знання. Вона має ступінь PhD від Центру дослідження мережевого зображення при Лондонському університеті Саут-Бенк (London South Bank University). Наразі д-р Росенова — постдокторська дослідниця в Лабораторії відкритої науки (Open Science Lab) при центрі TIB імені Лейбніца в Ганновері (Німеччина). Її посада поєднує роль керівниці команди сервісу Wikibase4Research, розробленого в межах NFDI4Culture — німецького національного консорціуму з дослідницьких даних про матеріальну та нематеріальну культурну спадщину, — а також роль наукової керівниці проєкту ECHOLOT, що є частиною ініціативи European Culture Cloud, фінансованої програмою «Горизонт Європа».
Микола Трохимович
Університет Помпеу Фабра, Барселона, Іспанія
Микола Трохимович — аспірант Університету Помпеу Фабра, де він входить до складу Дослідницької групи соціальних та відповідальних обчислень. Його науковими керівниками є Дієго Саес-Трумпер і Рікардо Баеса-Єйтс, він тісно співпрацює з Дослідницькою командою Фонду Вікімедіа і має підтримку у вигляді стипендії Google PhD Fellowship. Його дослідження зосереджені на перетині обробки природної мови (NLP) та обчислювальних соціальних наук, зокрема на питаннях цілісності знань у Вікіпедії, маніпулювання знаннями та якості багатомовної інформації. Його роботи публікувалися на провідних наукових майданчиках, зокрема ACL, KDD, WWW, CIKM та ICWSM.
Д-р Сабіне фон Мерінг
Музей природознавства — Інститут еволюційних досліджень та біорізноманіття імені Лейбніца, Берлін, Німеччина
Сабіне фон Мерінг — біологиня та фахівчиня з обробки даних у науковій програмі Collection Future при Museum für Naturkunde Berlin, де вона очолює дослідницький напрям Data for Nature. Її дослідження зосереджені на цифровій трансформації колекцій природничої історії з метою відкриття, пов’язування та контекстуалізації колекційних даних. Вона є прихильницею відкритої науки та використання Вікіданих як дослідницького інструменту, а також має особливий інтерес до міждисциплінарної співпраці в секторі GLAM (галереї, бібліотеки, архіви та музеї). Її поточна робота присвячена дослідницьким експедиціям, маргіналізованим групам у створенні знань — зокрема жінкам у природничій історії, місцевим провідникам та представникам корінних народів — а також мережам збирачів колекцій.
Д-р Влодзімеж Левонєвський
Департамент інформаційних систем, Познанський економічний університет
Влодзімеж Левонєвський — доцент Департаменту інформаційних систем Познанського економічного університету. Досліджує якість інформації, Вікіпедію, DBpedia, Вікідані, фейкові новини, штучний інтелект та обробку природної мови. Автор понад 50 наукових публікацій. Також активно займається популяризацією науки, поширює знання через власний YouTube-канал і персональний вебсайт. У 2025 році був нагороджений Медаллю Комісії національної освіти Польщі.