Стратегія/Рух Вікімедіа/2018-20/Робочі групи/Розподіл ресурсів/Рекомендації/Скорочено

From Meta, a Wikimedia project coordination wiki
Jump to navigation Jump to search
Outdated translations are marked like this.
Other languages:
Deutsch • ‎English • ‎español • ‎français • ‎português do Brasil • ‎русский • ‎українська • ‎العربية • ‎हिन्दी • ‎中文

Ми переконані, що для того, щоб досягти нашого стратегічного напрямку 2030, нам треба створити справедливу систему розподілу ресурсів. Ми розуміємо справедливість як можливості (наприклад, доступ до систем та ресурсів), силу (наприклад, здатність приймати рішення про ресурси, здатність змінювати культуру) та наслідки. Під «ресурсами» ми маємо на увазі фінансові ресурси, а також час працівників, спроможності, дані.

Наша робоча група досліджувала такі аспекти розподілу ресурсів у русі:

  1. структури для розподілу ресурсів
  2. прийняття рішень та влада
  3. цінності та принципи (призначення)
  4. спільноти, залишені осторонь
  5. користувачі/отримувачі
  6. інновація
  7. використання ресурсів (стійкість)
  8. вплив (рух та суспільство)
  9. підзвітність

Огляд рекомендацій

  1. Встановити загальні рамки принципів для розподілу ресурсів. Розподіл ресурсів може бути справжнім викликом всередині нашого руху. Щоб забезпечити те, що цей процес глобально підтримує стратегічний напрямок, ми пропонуємо набір принципів/цілей/цінностей, якому треба слідувати. Цілі мають бути гнучкими, щоб вони працювали у глобальному та різноманітному середовищі, а вплив вимірюватиметься через призму стратегічного напрямку. Вони застосовуватимуться і до тих, хто розподіляє, і тих, хто отримує ресурси.
  2. Спланувати партисипативне прийняття рішень для розподілу ресурсів. Принципи — це одне, а от правильний процес прийняття рішень є ключем до запуску справедливості. Щоб досягти справедливості знань, нам також треба спланувати справедливий процес прийняття рішень для розподілу ресурсів. Члени/учасники руху отримають можливість брати участь у процесі прийняття рішень щодо розподілу ресурсів. Ми навмисне сплануємо такий процес, що забезпечує участь тих, «кого залишили осторонь».
  3. Уникати підводних каменів привілейованості / Планувати задля різноманіття. У той час, як ми провадимо адвокацію за справедливу участь у нашому русі, нам треба пам'ятати про ключові бар'єри, які стоять перед певними людьми та спільнотами. У людей неоднакові можливості для участі. Для того, щоб підвищити різноманіття людей, що приймають рішення, та забезпечити справедливий розподіл ресурсів, ми маємо планувати різноманіття. Це означає розподіл ресурсів таким чином, щоб люди, які приймають рішення, відображали ту справедливість, якої ми хочемо досягти через рамки розподілу ресурсів.
    У той же час, хоч ми і рекомендуємо партисипативну систему розподілу ресурсів, ми визнаємо, що багато речей можуть піти не так при спробі розробити таку систему. Впроваджувачі мусять пам'ятати про це, щоб уникнути дечого: посилення елітарності, вхідного контролю, корупції, нестачі інклюзивності.
  4. Розподілити наявні структури — Регіональні хаби. Нинішня реальність розподілу ресурсів така, що одна центральна організація уповноважена: збирати переважну більшість коштів, прямо контролювати розподіл цих коштів, розробляти глобальні пріоритет/плани цілком самостійно, виконувати більшу частину програми самостійно, і бути підзвітною лише самій собі. Натомість здоровіше буде, якщо «власник» ресурсів, «виконавець» діяльності та «наглядач» за процесом не є одним і тим же агентом.
    Ми хочемо децентралізації через розподіл наявних структур в інші частини світу завдяки створенню «регіональних хабів». Розподіл ресурсів, звітування та програмна координація — обов'язки, які зараз зібрані в центрі — будуть передані «регіональним хабам». Метою цього є забезпечення справедливості.
  5. Розбудувати тематичні хаби — для надання послуг руху вільних знань у довготривалій перспективі. Щоб продовжити наш підхід структурної децентралізації, ми пропонуємо створити «тематичні хаби». Ми хочемо децентралізації через підтримку розвитку спеціалізованих установ; й упевненості в тому, що певні потреби нашого руху забезпечуються через створення певних хабів (наприклад, для розвитку спроможностей).
    Ці спеціалізовані організації мають виділені їм фінансові засоби, а натомість відповідають за підтримку руху послугами, і в цій ролі ведуть розробку і працюють над розподілом знань, з технічною розробкою в межах певної сфери та створенням ресурсів у межах певної теми. Вони незалежні і часто створені на основі наявних організацій, і координують свою роботу у русі. Метою цього є забезпечення правильної інфраструктури та послуг для руху.
  6. Забезпечити гнучкий підхід до розподілу ресурсів у складному, стрімкому та змінному просторі. У своїх рекомендаціях ми пропонуємо створити численні структури та принципи. Однак розподіл ресурсів для результатів має бути гнучким і спиратися на «теорію складності». Контекст роботи, яку ми робимо в русі, надзвичайно комплексний. Через новий стратегічний напрямок ми хочемо залучити нові простори, з якими ще не знайомі (наприклад, нові спільноти Вікімедіа), і простори, де стається багато непередбачуваних змін.
    Наш підхід до розподілу ресурсів мусить бути гнучким та адаптовним. Сюди входить навмисне тестування, оцінка, ітерація та чітке фокусування на обмін вивченим із рухом.
  7. Виділити ресурси на спроможності та сталість. Це важливий «побічний» принцип, про який варто пам'ятати. Ми знаємо, що ресурси не завжди виділяються прямо на програмну діяльність. Задля сталості руху, нам також треба розглянути виділення ресурсів на:
    підвищення спроможності реципієнта отримувати ресурси («спроможність поглинання»).
    розробку спроможності збору коштів (ресурси для генерації майбутніх ресурсів, сталість).
  8. Виділяти ресурси новим типам партнерів/організацій. Ми будемо виділяти ресурси групам поза дописувачами Вікімедіа й афіліатами Вікімедіа — щоб «будь-хто, хто поділяє наше бачення, могли до нас приєднатися».
    Стратегічний напрямок чітко вказує, що ми мусимо могти надати «необхідну інфраструктуру» для інших активностей з вільних знань поза тими, що прямо асоціюються з Вікімедіа. Це означає, що ми мусимо створити метод розподілу ресурсів серед не-вікімедійних діяльностей/проектів.
  9. Включати споживачів знань. Ми будемо виділяти ресурси на досвід і залучення читача/споживача знань, особливо нових людей. Це може включати поточні дослідження, добре фінансовані глобальні кампанії з підвищення обізнаності про Вікіпедію та дослідження задля постійного розуміння потреб нових та наявних споживачів знань. Ми виділятимемо ресурси на ширшу екосистему знань, ідучи туди, де є споживачі знань, і розумітимемо їхні потреби, щоб могти надавати їм кращі послуги.

Рекомендації детально

A. Встановити загальні рамки принципів для розподілу ресурсів

Чорновий набір принципів

  1. Усі ресурси мають розподілятися через призму справедливості — вони будуть спрямовані на відновлення справедливості. Ми розуміємо справедливість як можливості (наприклад, доступ до систем та ресурсів), силу (наприклад, здатність приймати рішення про ресурси, здатність змінювати культуру) та наслідки.
  2. Будь-хто, хто приєднується до руху, погоджується брати участь у генеруванні й розподілі ресурсів.
  3. Розподіл ресурсів проводитиметься для продовження генерування ресурсів руху та підтримки нашого руху.
  4. Усі ресурси, набуті, отримані чи досягнуті під час роботи на рух, є ресурсами руху і можуть бути розподілені.
  5. Ресурси будуть розподілятися згідно з колективно визначеними глобальними пріоритетами та стратегічним напрямком.
  6. Розподіл ресурсів дозволятиме регіональну та локальну автономію для виконання глобальних пріоритетів.
  7. Наша модель братиме до уваги особливі контексти отримувачів та а́кторів під час розподілу ресурсів.
  8. Усі отримувачі ресурсів будуть підзвітні за набором критеріїв
  9. Вплив вимірюватиметься через прозорі, адаптовні та гнучкі рамки оцінювання, розроблені за участі зацікавлених сторін. Ці рамки оцінювання можуть відрізнятися залежно від контексту, цілей, географії, доступу та наявних ресурсів.
  10. Розподіл ресурсів буде відбуватися між і всередині проектів, програм, регіонів та інших вимірів задля культивації різноманітного набору можливостей до впливу, підтримки інноваційних ідей та підтримки різноманітних спільнот. Пріоритет завжди надаватиметься тим, хто зосереджений на недопредставлених групах/знаннях, меншинах та/або глобальному півдню.
  11. Ресурси будуть виділятися на підтримку не лише створення вільних знань, але також споживання на поширення вільних знань, включно з проактивним залученням та розвитком можливостей спільнот, що були залишені осторонь наших проектів.
  12. Ресурси будуть виділені на збереження умов для вільних знань, їх покращення за можливості та контроль збитків за її відсутності, включно з адвокацією політик та захистом від ́акторів, що піддають небезпеці поширення вільних знань та створення і збереження загрожених знань.

Обґрунтування

Хоча конкретні принципи ще мають бути обговорені, нашою ціллю є побудова справедливої системи розподілу ресурсів, спланованої так, щоб генерувати найбільший можливий вплив на нашу місію, балансувати місцеву автономію з відповідністю пріоритетам руху, включати і служити спільнотам, залишеним осторонь наших проектів, та створювати умови для процвітання вільних знань у світі.

B. Спланувати партисипативне прийняття рішень для розподілу ресурсів

Партисипативне прийняття рішень відбуватиметься на усіх рівнях (пов'язаних з відповідними структурами розподілу ресурсів). У нас будуть механізми забезпечення того, що локальні знання (досвід та перспектива) у русі впливають на наше глобальне планування та стратегії розподілу ресурсів. Найбільш важливі для нас принципи: забезпечення представленості, різноманітності, а також прозорість та підзвітність. Ресурси будуть оптимізовані та контекстуалізовані, і використані у цілях їхнього призначення. Матимуть бути розроблені додаткові структури прийняття рішень, і щоб їх втілювати, треба буде більше працівників локально.

Обґрунтування

Згідно з нашим рамковим документом, «наші історичні структури та процеси зараз посилюють концентрації сили і грошей у русі. Ми далеко від справедливої моделі розподілу ресурсів, і лише зростання доступу до грошей чи грантів не буде достатньо». Логіка цієї рекомендації чітко вказує на потребу включати у процес прийняття рішень щодо розподілу ресурсів голоси з регіонів та спільнот, яким ми намагаємося служити.

C. Уникати підводних каменів привілейованості / Планувати задля різноманіття

Щоб зробити розподіл ресурсів більш справедливим для кожного (і поточний, і майбутній), нам треба давати усім рівні можливості, враховуючи тих, у кого привілеї є зараз, і плануючи справедливий розподіл цих привілеїв між тими, в кого їх немає. Нам треба платити чи інакше компенсовувати людям участь (щоб вона не була розкішшю або доступною тільки тим, хто може), так щоб їхньому існуванню не загрожувала робота над тим, над чим інші можуть дозволити собі працювати як волонтери. Важливо забезпечити доступність інформації про наявні можливості (документацію, сайти тощо) і включення мовної різноманітності в органи прийняття рішень.

У той же час, хоч ми і рекомендуємо партисипативну систему розподілу ресурсів, ми визнаємо, що багато речей можуть піти не так при спробі розробити таку систему. Впроваджувачі мусять про це пам'ятати, щоб уникнути дечого: посилення елітарності, вхідного контролю, корупції, нестачі інклюзивності.

Рішення, які ми розглядаємо (обережні рекомендації):

  • Оплата необхідних послуг для забезпечення справедливості щодо того, хто має змогу витрачати свій час на те, щоб бути вікімедійцем. Ми думаємо про правління та інші ролі функціонерів (комітети фінансування тощо), які вимагають спеціального привілейованого доступу до даних/інструментів, обираються на певний термін (наприклад, 2 роки) і за які люди несуть особисту відповідальність. Ми зараз не впевнені щодо платних редагувань і схиляємося до того, щоб їх не підтримувати. Можливо, це буде вирішено на локальному рівні, наприклад, у регіональних хабах.
  • Ми роздумуємо над можливістю розподілу ресурсів задля підвищення різноманітності в онлайн-проектах Вікімедіа.
  • Забезпечення того, що існує система для обміну знаннями та навчання (он- та офлайн). Це для того, щоб допомогти новим людям і їм не треба було починати спочатку. Це також попередить окремі точки невдач.

Обґрунтування

  • Щоб забезпечити різноманіття, нам потрібен план. Якщо не розробити шляхи включення людей, для яких ви хочете приймати рішення, ви лише продовжите утримувати людей з поточними привілеями — і статус кво збережеться.
  • Поточні органи прийняття рішень базуються виключно на добровільності, що не завжди працює для регіонів/спільнот, які ми хочемо включити у процес прийняття рішень (тому що людям бракує соціальної безпеки для жертвування своїм часом).
  • У розробці партисипативної моделі щось може піти не так, і це також треба мати на увазі.

D. Розподілити наявні структури

(1) Наявні організаційні структури руху розподілені по всьому світу, особливо ті, що розташовані у країнах глобального півдня.

Певний відсоток усіх ресурсів руху буде виділятися на країни глобального півдня. Цей відсоток має бути визначеним і дослідженим пізніше, але має складати не менше 50%. Цей відсоток ресурсів руху, виділених на країни глобального півдня, зокрема включає увесь оплачуваний персонал, органи нагляду та менеджмент вищої ланки у глобальному русі Вікімедіа.

Мета цього може бути досягнута через інвестування у створення нових спроможностей руху та/або перерозподіл наявних структур, але зумисне призначена для того, щоб ресурси розподілялися між і руками людей та проектів у країнах глобального півдня. Це означає, що процес прийняття рішень, люди та керівництво ресурсами будуть розташовуватися на цільових територіях; а не просто центр надсилатиме ресурси у цільові території.

(2) Розподіл ресурсів, звітування та програмна координація — обов'язки, які зараз зібрані в центрі — будуть передані «регіональним хабам».

Регіональні хаби отримуватимуть справедливу частку всієї суми ресурсів руху, що разом складатимуть переважну більшість усіх ресурсів руху. Розподіл здійснюватиметься через поєднання механізмів центрального, регіонального та локального розподілу, що чітко відповідатимуть узгодженим принципам Розподілу ресурсів.

Роль центру полягатиме у забезпеченні нагляду, підзвітності, стратегічної координації, комунікації та вирішення суперечок між регіональними хабами. Центр, за погодженням із рухом загалом (особливо регіональними хабами) буде відповідальним за перерозподіл ресурсів між регіонами. Центр і далі виконуватиме функції, які зараз виконуються центрально, лише якщо їх не можна легально чи ефективно розподілити між регіональними хабами або віддати спеціалізованим організаціям.

Регіональні хаби нестимуть відповідальність, підзвітність та повне керівництво розподілом ресурсів між організаціями в межах їхньої географічної юрисдикції. У результаті, локальні групи (не залежно від того, чи формальні, чи не формальні) не муситимуть працювати з, звітувати чи подавати заявки до центру. Регіональні хаби, натомість, муситимуть бути взаємно-підзвітними з центром, а також регіональні хаби муситимуть комунікувати один з одним.

Обґрунтування

  • Нинішня реальність розподілу ресурсів така, що одна центральна організація уповноважена: збирати переважну більшість коштів, прямо контролювати розподіл цих коштів, розробляти глобальні пріоритет/плани цілком самостійно, виконувати більшу частину програми самостійно, і бути підзвітною лише самій собі. Натомість здоровіше буде, якщо «власник» ресурсів, «виконавець» діяльності та «наглядач» за процесом не є одним і тим же агентом.
  • «Усі ресурси є ресурсами руху». Якщо ми беремо УСІ доступні ресурси Вікімедіа (усі ресурси, витрачені «в ім'я» Вікімедіа), їх треба розподіляти по всьому світу.

E. Розбудувати тематичні хаби — для надання послуг руху вільних знань у довготривалій перспективі

Спеціалізовані організації, так звані тематичні хаби, створюються як новий тип організаційної структури руху вільних знань. Вони матимуть виділені їм фінансові засоби, а натомість будуть відповідальні за підтримку руху послугами, і в цій ролі спрямовуватимуть розвиток та роботу над розподілом знань, із технічною розробкою у певній галузі та створенням ресурсів у межах їхньої виділеної теми. Вони є незалежними та часто будуються на основі наявних організацій, і координують свою роботу з Фондом Вікімедіа, іншими тематичними хабами, регіональними хабами, афіліатами Вікімедіа, іншими організаціями вільних знань, партнерами та волонтерами у межах їхньої визначеної тематичної галузі.

Ми хочемо децентралізації через підтримку розвитку спеціалізованих установ; й упевненості в тому, що певні потреби нашого руху забезпечуються через створення певних хабів (наприклад, для розвитку спроможностей).

Обґрунтування

  • Зараз у межах руху Вікімедіа немає організації, завданням якої чітко стояв би розвиток спроможностей у межах певної теми та розподіл цієї спроможності по всіх організаціях у русі вільних знань. Таким чином ми не виконуємо свою роль, ні як надавач послуг, ні як інфраструктура.
  • У русі недостатній рівень обміну знаннями та досвідом. Брак координації не дозволяє ефективно розподіляти ресурси та визначати пріоритети у певній сфері.
  • Розподіл ресурсів, яким займатимуться тематичні хаби у певній тематичній сфері, підвищить можливості інших організацій вільних знань сфокусуватися та підтримати рух надзвичайно потрібними ресурсами знань. Це, у свою чергу, підтримає менші установи, щоб вони зростали швидше, оскільки їм не треба буде починати спочатку і перевинаходити колесо, а екосистема руху вільних знань, таким чином, ставатиме більш справедливою.
  • Тематичні хаби мають забезпечувати ресурсами самі себе, і оскільки вони є генераторами і керівниками ресурсів, вони мають бути постійними.

F. Забезпечити гнучкий підхід до розподілу ресурсів у складному, стрімкому та змінному просторі

Ми пропонуємо створити численні структури та принципи. Однак розподіл ресурсів для результатів має бути гнучким і спиратися на «теорію складності». Контекст роботи, яку ми робимо в русі, надзвичайно комплексний. Через новий стратегічний напрямок ми хочемо залучити нові простори, з якими ще не знайомі (наприклад, нові спільноти Вікімедіа), і простори, де стається багато непередбачуваних змін.

Наш підхід до розподілу ресурсів мусить бути гнучким та адаптовним. Сюди входить навмисне тестування, оцінка, ітерація та чітке фокусування на обмін вивченим із рухом.

По ходу того, як ми розробляємо програмні ідеї, ми також мусимо інвестувати в дослідження програмного впливу та покращень. Теорія складності пропонує рамки дизайну проектів у змінному, комплексному просторі, і це має спрямовувати нас у нашому фінансуванні цих проектів. Ця рекомендація стане дуже важливою як підхід на рівні впровадження. Він полягає у тому, щоб почати зараз, повторювати, ризикувати та експериментувати.

Це вимагає змін у способі мислення людей, відповідальних за розподіл ресурсів, допусканні швидких — але не дурних — ризиків, підтримці швидких, інноваційних, відтворюваних нових проектів замість «апробованих і протестованих» підходів.

Обґрунтування

Ми віримо, що наш рух працює у непостійному, невизначеному, комплексному та багатозначному середовищі (зміна клімату, стиснення суспільного простору, навіть позитивні/негативні технологічні зрушення, які ми не можемо наразі передбачити, тощо), що вимагає динамічних підходів та бажання досліджувати альтернативні рішення. Цей підхід зменшує вартість можливостей та заохочує проактивність у застосуванні інновацій. Це живить різноманіття ідей та нових підходів.

  • Дослідження Анжеліки Арутюнової показало потребу закладати бюджет на ризики. Наразі ми недостатньо ризикуємо.
  • Дослідження від ICSC показало, що легкі, прозорі та гнучкі моделі і процеси дуже бажані в організаційних середовищах, які зазвичай перевантажені внутрішніми та зовнішніми викликами. Рекомендовано інвестувати у цифрові інструменти (та спроможності), щоб допомогти зі такою амбіцією.

G. Виділити ресурси на спроможності та сталість

Ми знаємо, що ресурси не завжди виділяються прямо на програмну діяльність. Задля сталості руху, нам також треба розглянути виділення ресурсів на:

  • підвищення спроможності реципієнта отримувати ресурси («спроможність поглинання»)
  • розробку спроможності збору коштів (ресурси для генерації майбутніх ресурсів, сталість)

Ми хочемо допомагати локальним групам, організаціям та навіть особам отримувати ресурси більш ефективно. Це може піти ще далі, до допомоги локальним групам та організаціям зі сталою діяльністю. Ми можемо досягти цього через розвиток спроможностей отримувачів ресурсів. Отримання фінансування може бути складним, і нам треба інвестувати у їхню спроможність поглинання, щоб це підтримувати.

Це треба пріоритизувати для нових груп/людей та тих, що розвиваються, особливо у глобальному півдні. Ми не хочемо пріоритизувати зростання спроможностей розвинених організацій, щоб не закріплювати несправедливостей.

Обґрунтування

Щодо спроможності поглинання: Локальні структури часто не мають необхідної спроможності поводитися з ресурсами, навіть якщо можуть виконувати програмну діяльність з їх використанням. Ми виділяємо невеликі суми грошей малим групам та групам, що розвиваються, очікуючи, що вони самі розвинуть свою спроможність отримувати у майбутньому більші ресурси. Натомість треба надавати їм допомогу, щоб допомогти розвинути спроможність отримувати більші, амбітніші ресурси.

Щодо спроможностей збору коштів: Зростання спроможностей збору коштів, поширення даних донорів підсилить локальні організації, від цього потенційно також зростуть надходження. Диверсифікація надходжень убезпечує нас від «усіх яєць в одному кошику». Це також дозволяє кооперацію та залучення людей, які вже показали своє схвальне ставлення до проектів Вікімедіа.

H. Виділяти ресурси новим типам партнерів/організацій 

Ми будемо виділяти ресурси групам поза дописувачами Вікімедіа й афіліатами Вікімедіа — щоб «будь-хто, хто поділяє наше бачення, могли до нас приєднатися». Стратегічний напрямок чітко вказує, що ми мусимо могти надати «необхідну інфраструктуру» для інших активностей з вільних знань поза тими, що прямо асоціюються з Вікімедіа. Це означає, що ми мусимо створити метод розподілу ресурсів серед не-вікімедійних діяльностей/проектів.

Ми будемо виділяти ресурси на розробку підтримки для ефективного розвитку партнерств: технічних інструментів, документації, розвитку спроможностей лідерів партнерств.

Ще має бути вирішено — чи і як ми пріоритизуватимемо розподіл ресурсів зовнішнім партнерам (це, вірогідно, включатиме розгляд того, як тісно наші партнери поділяють наші цінності).

Обґрунтування

  • Ми маємо підтримувати цілу екосистему знань. Це означає надання послуг з підтримки партнерських організацій, що поділяють наше бачення — наприклад, фінансування їхньої роботи або фінансування розвитку інструментів, які вони можуть використовувати.
  • Нам треба підтримувати місця поза проектами Вікімедіа, де є знання і якими користуються люди.

I. Включати споживачів знань

Ми будемо виділяти ресурси на досвід і залучення читача/споживача знань, особливо нових людей. Це може включати поточні дослідження, добре фінансовані глобальні кампанії з підвищення обізнаності про Вікіпедію та дослідження задля постійного розуміння потреб нових та наявних споживачів знань. Ми виділятимемо ресурси на ширшу екосистему знань, ідучи туди, де є споживачі знань, і розумітимемо їхні потреби, щоб могти надавати їм кращі послуги.

Обґрунтування

Ми маємо привнести у рівняння враження споживачів знань, особливо нових. Зараз це запізнілі думки. Знання створюються, а ми навіть не розглядаємо того, які послуги потрібні.

Досвід споживачів знань залежить від якості контенту, посередницького програмного забезпечення та інших можливих послуг, які ми надаємо. В минулому ми використовували свою позицію, що давала постійний приток читачів, творців та активістів. Технологічні та культурні зміни можуть заблокувати нам доступ до нових аудиторій та утримання наявних. Якщо ми розуміємо знання як послугу, нам треба розуміти потреби людей, яких ми обслуговуємо, щоб ми могли їх забезпечувати. Це дозволить нам створювати кращий, більш таргетований продукт, і досягти успіху в нашій місії.