Фонд Вікімедіа/Головний виконавчий директор/Тур Меріани з метою вислуховування думок/Зовнішні тенденції
Рух Вікімедіа створив один із найвідвідуваніших вебсайтів у світі. Вікіпедію, енциклопедію, яку може редагувати кожен, читають понад 15 мільярдів разів на місяць. Вікіпедія та її сестринські проєкти становлять основу цілої екосистеми вільних знань — глобального руху волонтерів, які протягом останніх двох десятиліть зібрали найбільшу колекцію знань в історії людства. Дивлячись у майбутнє, ми маємо зберігати свою діяльність у відповідності з реаліями швидко мінливого світу, щоб цей рух продовжував творити глобальну екосистему знань.
Два тижні тому нова виконавча директорка Фонду Вікімедіа Мар'яна Іскандер поділилася своїми висновками після двомісячного туру спілкування з дописувачами Вікімедіа, працівниками та партнерами. Її перше питання стосувалося потреби зрозуміти, як рух може залишатися актуальним на тлі нових зовнішніх тенденцій, щоб наші принципи відкритого творення знань могли вижити в майбутньому. Як рух, ми повинні спитати себе: «Що зараз потрібно світові від нас?»
Для початку група керівників Фонду взялася визначити актуальні тенденції, які впливають на екосистему інформації — як зараз, так і в майбутньому. Це ті тенденції, які, ймовірно, лише посилюватимуться, оскільки вони стосуються змін у тому, як люди отримують доступ до знань, взаємодіють із ними та поширюють їх.
Вони можуть нести як можливості, так і виклики для нашого руху.
Пошук фундаментально змінився
Як що саме шукають користувачі, так і як вони це роблять — усе суттєво змінилося за останні кілька років. Ці зміни у поведінці пошуку інформації вплинуть на те, як нові читачі будуть приходити до Вікіпедії та інших проєктів вільних знань.
Що шукають люди: користувачі дедалі більше очікують відповіді у форматі насиченого контенту (зображення, відео, аудіо).
Платформи, орієнтовані на насичений контент, такі як TikTok, Instagram та YouTube, стають початковими точками пошуку інформації (тобто фактично пошуковими системами) і вже зібрали величезну аудиторію. У 2021 році TikTok, наприклад, обійшов Google за трафіком, ставши найвідвідуванішим доменом у світі.
Скориставшись цією тенденцією, онлайн-платформи активно інвестують у створення насиченого, «липкого» контенту, щоб користувачі приходили на їхні платформи і залишалися на них. Це відрізняється від традиційних пошукових систем, які переадресовують користувача на сторонній контент. Наприклад, TikTok залучає освітян і фахівців створювати навчальний контент через нові функції та кампанії, такі як Jumps і #learnontiktok. (Див. більше про це у наступному розділі.)
Щоб не залишитись позаду, традиційні пошуковики теж інвестують у пошук із візуальним акцентом. Google дедалі частіше показує і текст, і зображення безпосередньо в інформаційних панелях, щоб користувачі приходили до Google і залишалися, якщо знайшли потрібне.
Як шукають люди: голос стає основним способом пошуку в Інтернеті
Сьогодні 30% усіх пошуків у світі здійснюються через пристрої без екранів. У 2018 році майже третина населення світу користувалась голосовим пошуком на мобільних пристроях, а до 2020 року ця частка досягла понад 50%. У США очікується, що цього року рівень проникнення розумних колонок сягне 55%.
Оскільки наша платформа значною мірою покладається на трафік із традиційного текстового пошуку — що означають ці зрушення в пошуковій поведінці для нашої поточної та майбутньої роботи?
Задоволення глобального попиту на контент
Кількість користувачів Інтернету подвоїлася за останні десять років, причому більша частина зростання припала на новопідключених користувачів в Азії та Африці. Однак понад половина контенту в Інтернеті сьогодні є англійською мовою, яку розуміє менше 20% населення світу. Платформи Інтернету масово інвестують у створення оригінального контенту локальними мовами, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Вони роблять це двома основними способами:
Збільшення інвестицій у створення контенту та його переклад
Користувачів заохочують створювати контент на популярних платформах (наприклад, YouTube, Substack) через канали монетизації (спонсорство, підписки, продаж реклами), які можуть приносити значні доходи успішним творцям. Facebook, Snap і Twitter нещодавно оголосили про плани надавати грошові винагороди користувачам, які досягають певних порогів контенту або кількості підписників, щоб утримувати топових авторів і залучати нових активних користувачів. Крім того, за останнє десятиліття кількість працівників у сфері перекладу подвоїлася, здебільшого для задоволення зростаючого попиту з боку споживчих технологій.
Інвестування в машинний переклад та створення контенту за допомогою ШІ
Штучний інтелект значно покращився як у перекладі, так і у створенні нового контенту. Наприклад, Google зробив автоматичний машинний переклад основною функцією браузера Chrome: користувачі, які шукають інформацію, що відсутня їхньою мовою, дедалі частіше бачать англомовний контент (зокрема Вікіпедію), перекладений автоматично. Також Google інвестує в створення контенту за допомогою ШІ (наприклад, проєкти на кшталт Google Brain — генерація статей/заготовок для Вікіпедії). Покращення в ШІ мають потенціал радикально змінити як переклад, так і створення нового контенту. Існуючі технологічні гіганти, як-от Google, і нові гравці, як-от OpenAI, змагаються у створенні потужних ШІ-двигунів, здатних до складного синтезу та створення знань (хоча досі неясно, коли й чи досягнуть ці технології рівня людини).
Як проєкти Вікімедіа можуть заповнювати прогалини у знаннях локальними мовами? Як нам продовжувати поширювати розуміння нашої моделі спільнотного творення контенту, яка відрізняється від підходів інших платформ?
Дезінформація та хибна інформація зростають
Дезінформація та хибна інформація зростають, а частка ненадійних джерел у залученні користувачів соціальних мереж подвоїлася у 2020 році порівняно з 2019-м. Вони поширюються через технології, які цьому сприяють, і зміну поведінки користувачів — читання в Інтернеті дедалі більше характеризується скануванням, поверхневим і нелінійним переглядом.
Платформи борються з дезінформацією трьома основними способами — часто запозичуючи підходи з Вікімедіа або використовуючи її як джерело перевірки фактів — але з обмеженим успіхом:
Наймання модераторів для підтримки ШІ
TikTok, наприклад, нарощує штат із 10 000 модераторів. YouTube, Pinterest та інші також збільшують людські ресурси модерації контенту.
Використання Вікіпедії як джерела перевірки фактів
Інформаційні банери YouTube [1] використовують сторонні джерела, зокрема Вікіпедію, щоб надавати контекст до відео, які можуть містити дезінформацію. Google і Facebook застосовують картки з інформацією з Вікіпедії, щоб пояснювати потенційно оманливі теми.
Експерименти з модерацією спільнотою
Twitter зі своєю новою функцією Birdwatch відкрито наслідує модель Вікіпедії, запрошуючи активних користувачів позначати твіти, які, на їхню думку, містять дезінформацію, і додавати публічні примітки з поясненням.
Коли дезінформація загрожує як якості Вікіпедії, так і інших платформ, яку роль — якщо будь-яку — має відігравати рух Вікімедіа у вирішенні цієї проблеми в ширшій інформаційній екосистемі?
Кожна з цих тенденцій може вплинути на місце проєктів Вікімедіа в глобальній екосистемі інформації. У майбутньому, яке стає дедалі складнішим і взаємопов’язаним, нам доведеться враховувати й інші фактори: зміну доступу до Інтернету, зростаюче державне регулювання, яке торкається конфіденційності, модерації контенту та впливу соцмереж на поширення дезінформації. (Наприклад, нещодавно опублікований блог підкреслює ризики нових законопроєктів і важливість захисту свободи слова й екосистеми вільних знань.)
Маючи понад 20 років досвіду, наш рух може й надалі робити вагомий позитивний внесок у збирання та поширення вільного знання. Ці та інші тенденції мають формувати наш підхід до реалізації бачення 2030 року — ще ширшого поширення вільних знань у світі.